Лімфома: несподіваний противник у системі імунітету

Лімфома: несподіваний противник у системі імунітету

Інколи клітини, які б мали захищати наш організм від інфекцій, стають причиною раку. У такому випадку мова йде про лімфому. У цій статті ми детально розповімо про це захворювання — прояви, лікування та подальший прогноз.  

Що таке лімфома і чому важливо знати про це захворювання?

Лімфома — це злоякісне новоутворення, що розвивається з клітин лімфатичної системи — лімфоцитів. Під впливом мутацій клітини починають неконтрольовано розмножуватися та формують пухлину. Вони накопичуються в кістковому мозку, лімфовузлах та інших органах. 

Те, скільки часу розвивається лімфома, визначається її типом: агресивні форми прогресують протягом тижнів чи місяців, індолентні — роками залишаються стабільними. 

Лімфома — це злоякісне захворювання, яке при своєчасній діагностиці добре піддається терапії. У такому випадку прогноз здебільшого сприятливий. 

Типи лімфоми: основні класифікації захворювання

Класифікація лімфом базується на типі клітин, з яких розвивається пухлина. У цьому розділі розглянемо дві найбільш поширені форми цього захворювання.

Лімфома Ходжкіна

Характерна особливість — наявність специфічних клітин Березовського-Штернберга-Ріда. Це гігантські аномальні лімфоцити, виявляються при мікроскопічному дослідженні тканини лімфовузла. Патологія найчастіше розвивається у молодих людей 20-30 років. При хворобі Ходжкіна симптоми досить специфічні. 

Неходжкінські лімфоми

Неходжкінські лімфоми — це група новоутворень, що не містять клітин Березовського-Штернберга-Ріда. Деякі з них розвиваються повільно, роками не викликаючи серйозних симптомів. Інші прогресують швидко і потребують негайного інтенсивного лікування.

Неходжкінські лімфоми поділяються на В-клітинні та Т-клітинні форми:

  • Т-клітинна — розвивається з Т-лімфоцитів. Вони відповідають за клітинний імунітет. До цієї категорії належать периферичні Т-клітинні лімфоми, лімфома шкіри (грибоподібний мікоз та синдром Сезарі), анапластична великоклітинна та інші підтипи. Найчастіше страждають шкіра, органи травного тракту; 
  • В-клітинна — виникає з В-лімфоцитів, які відповідають за вироблення антитіл. Ця група включає лімфому маргінальної зони, дифузну великоклітинну В-клітинну, фолікулярну, мантійноклітинну лімфоми.  

Різниця між ходжкінською і неходжкінською лімфомою

Основна відмінність між ходжкінською і неходжкінською лімфомою полягає у мікроскопічній будові пухлини, розвитку хвороби. Лімфома Ходжкіна розпочинається з одного лімфовузла та поступово поширюється на сусідні групи вузлів. Показник одужання становить понад 80%. 

Неходжкінська злоякісна лімфома може виникнути у будь-якій частині лімфатичної системи. Вона поширюється хаотично, вражає органи поза лімфатичними вузлами. Прогноз залежить від агресивності новоутворення та своєчасного звернення до лікаря. 

Стадії раку лімфатичної системи

Рак лімфатичної системи класифікують на такі стадії:

  1. Перша — уражається тільки одна група лімфовузлів або один орган. 
  2. Друга — у патологічний процес залучені дві або кілька груп вузлів. 
  3. При лімфомі 3 стадії часто страждає селезінка. 
  4. Четверта — пухлина виходить за межі лімфатичної системи, згубно впливає на інші органи: печінку, легені кістковий мозок тощо. 

Лімфоми: причини

Здебільшого встановити точну причину розвитку патології неможливо. Проте, існують фактори, які підвищують ризик раку лімфатичної системи:

  • наявність вірусу Ейштейна-Барра
  • вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)
  • хелікобактер пілорі
  • наявність аутоімунних захворювань
  • перенесена операція з трансплантації органів
  • вроджені імунодефіцити
  • вплив іонізуючого випромінювання
  • контакт з хімічними речовинами (пестицидами, гербіцидами)
  • генетична схильність

Також ймовірність виникнення новоутворення зростає з віком. Після 60 років слід регулярно проходити скринінг. 

Які головні ознаки лімфоми?

Зазвичай люди не помічають, як починається лімфома. Найчастіше перші ознаки непомітні й нагадують прояви інших хвороб.

Найперший симптом лімфоми — безболісне збільшення лімфатичних вузлів. Поширена локалізація — шия, пахвові западини, пах. Ці вузли мають щільну, еластичну консистенцію, не спаяні з навколишніми тканинами. На відміну від збільшених при інфекції лімфовузлів, ці вузли не зменшуються після прийому антибіотиків.

Як проявляється лімфома при ураженні внутрішніх органів? Якщо утворення знаходиться в грудній клітці, людина кашляє, відчуває біль у грудях та задишку. Злоякісний процес у черевній порожнині супроводжується болем в животі, порушенням травлення. При ураженні кісткового мозку людина постійно втомлена, сонлива, на шкірі утворюються синці та кровотечі. 

Симптоми лімфоми Ходжкіна: специфічний біль у збільшених лімфовузлах після вживання алкоголю, свербіж шкіри без висипань. 

Признаки лімфоми шкіри: поява червонуватих, рожевих або фіолетових плям, вузликів або бляшок, які сверблять, лущаться.

Шляхи діагностики лімфоми: від аналізів до обстежень

Якщо ви підозрюєте в себе лімфому, то зверніться до онколога для детального обстеження. Діагностика лімфоми розпочинається зі з’ясування скарг пацієнта, фізикального огляду. Під час пальпації лікар досліджує лімфовузли, печінку та селезінку. 

Обов'язково проводиться біопсія підозрілого лімфовузла. Тонкою голкою лікар бере шматочок тканин для дослідження 

Часто пацієнти цікавляться: як діагностувати лімфому самостійно? Це зробити досить складно. Але якщо ви помітили збільшені лімфатичні вузли, що не болять — це вагомий привід записатися до онколога. 

При лімфомі діагностика передбачає обов’язковий відбір зразків для лабораторних аналізів:

  • загальний, біохімічний аналізи крові
  • біопсія кісткового мозку
  • люмбальна пункція

Для визначення стадії захворювання застосовується комп’ютерна томографія з контрастуванням, позитронно-емісійна томографія, магнітно-резонансна томографія. 

Ознайомитися більш детально з послугами медичного центру Oncare ви можете на нашому сайті. 

Специфіка лімфоми у дітей

Пухлини у дітей частіше бувають агресивними, швидко розвиваються. Проте краще реагують на терапію. 

Симптоми лімфоми у дітей досить неспецифічні. У дитини спостерігаються:

  • загальна слабкість
  • зниження апетиту
  • підвищена капризність
  • збільшення лімфовузлів

Прогноз при своєчасному лікуванні дуже сприятливий — понад 80% дітей одужують. 

Можливі ускладнення захворювання лімфатичної системи

Онкологічні хвороби лімфатичної системи можуть призвести до таких ускладнень:

  • Синдром стиснення верхньої порожнистої вени — виникає при великих пухлинах середостіння. Новоутворення здавлюють велику вену, яка несе кров від голови та рук до серця. Це призводить до набряку обличчя, шиї, верхніх кінцівок, задишки та є невідкладним станом.
  • Ураження центральної нервової системи. Людина відчуває головні болі, нудоту, блювання, порушення зору, судоми. Компресія спинного мозку може спричинити параліч та порушення функції органів тазу.
  • Синдром лізису пухлини — виникає при масивному розпаді злоякісних клітин. Найчастіше на початку лікування, коли в кров надходить велика кількість внутрішньоклітинних речовин. 
  • Аутоімунні ускладнення —  аутоімунна гемолітична анемія та тромбоцитопенія.

Онкологія лімфатичних вузлів може спричинити стан імуносупресії. Людина стає вразливою до інфекцій. 

Рецидив лімфоми може виникнути через роки після досягнення ремісії. Тому тривалий час після завершення лікування слід відвідувати онколога для контрольного огляду. 

Що робити, якщо поставили діагноз лімфома?

Отримавши діагноз - лімфома, важливо не панікувати й діяти поетапно. Зберіть всю медичну документацію: дані аналізів, біопсії, результати обстежень. Запитайте лікаря про можливі методи лікування, побічні ефекти, подальший прогноз.

Заручіться підтримкою близьких людей, за необхідності зверніться до психолога. Це допоможе вам підтримувати нормальне психічне здоров’я під час боротьби з хворобою. 

Лікарі медичного центру Oncare піклуються про наших пацієнтів та підтримують на кожному етапі лікування.  

Як лікується лімфома?

При виборі методу терапії лікар орієнтується на стадію захворювання, вік пацієнта, загальний стан здоров’я. 

При лімфомі лікування передбачає застосування одного або комбінації кількох підходів.

Хіміотерапія — основа боротьби з більшістю типів цього виду раку. Використовуються комбінації кількох препаратів, що діють на різні механізми поділу клітин. 

Таргетна терапія блокує специфічні молекулярні шляхи, необхідні для росту пухлини. Препарати прицільно діють на злоякісні клітини, не зачіпаючи здорові. 

Променева терапія застосовується локально для знищення пухлинних осередків після проведеної операції. Також опромінення ефективне при лімфомі Ходжкіна. 

Трансплантація стовбурових клітин кісткового мозку розглядається при рецидивах або рефрактерних формах. Аутологічна трансплантація — використання власних стовбурових клітин людини. Алогенна трансплантація від сумісного донора застосовується рідше через вищий ризик ускладнень.

CAR-T клітинна терапія — метод, при якому Т-лімфоцити пацієнта модифікуються в лабораторії для розпізнавання та атаки лімфомних клітин. Після цього Т-лімфоцити повертають в організм. 

Реабілітація після лікування

Завершення основного курсу лікування — не кінець шляху, а початок періоду відновлення. 

Реабілітація спрямована на повернення до нормального життя та подолання наслідків терапії. Протягом перших двох років кожні 3-6 місяців необхідно проходити регулярні обстеження для раннього виявлення можливого рецидиву. Потім частота оглядів зменшується. 

Фізична активність допомагає відновити сили, зменшити втому, покращити настрій. Починайте поступово: короткі прогулянки, легкі вправи, поступово збільшуючи навантаження. 

Дієта при лімфомі та після лікування має бути збалансованою, багатою на овочі, фрукти, цільнозернові продукти, нежирний білок. Уникайте надмірно оброблених продуктів, обмежте в своєму раціоні червоне м'ясо та алкоголь. 

Також пийте достатню кількість рідини. Так організм швидше виводить токсини після хіміотерапії. 

За потреби зверніться до психолога. Фахівець допоможе відновити психічне здоров’я після перенесеного лікування та його наслідків. 

Профілактика захворювання

Специфічної профілактики цієї патології немає. Однак деякі заходи допоможуть зміцнити організм та знизити ймовірність раку:

  • вакцинація проти гепатиту В
  • лікування хелікобактер пілорі
  • обмеження контакту з хімікатами та використання засобів захисту під час роботи з ними
  • збалансоване харчування
  • достатня кількість вітамінів та мікроелементів
  • достатня кількість сну
  • активний спосіб життя
  • відмова від куріння, обмеження споживання алкоголю

Пам'ятайте про профілактичні відвідування лікаря. Якщо ви помітили підозрілі прояви цієї хвороби, якомога швидше запишіться до лікаря. 

Підсумки

Лімфома — це складна, часто агресивна форма раку, яка добре піддається лікуванню. При своєчасному зверненні до онколога прогноз для пацієнтів досить сприятливий, а ризик рецидиву — мінімальний. Дбайте про своє здоров’я, а лікарі медичного центру Oncare допоможуть вам у цьому.

FAQ

Агресивні форми, такі як лімфома Беркітта або дифузна великоклітинна В-клітинна лімфома, можуть розвинутися протягом кількох тижнів або місяців. Вони швидко досягають значних розмірів, мають яскраві прояви. Індолентні форми, як фолікулярна лімфома, можуть розвиватися роками, навіть десятиліттями. 

На швидкість розвитку впливають генетичні особливості пухлини, стан імунної системи, вік пацієнта, супутні інфекції (ВІЛ, вірус Епштейна-Барр).

Специфічних симптомів, які б однозначно вказували на це захворювання, не існує. Найчастішою першою ознакою стає безболісне збільшення лімфатичних вузлів. Людина може виявити його самостійно під час миття, одягання або випадкового торкання. Ці вузли зазвичай щільні, еластичні, рухомі під шкірою.

Типові локалізації — шия, пахвові западини, пах. Якщо збільшений лімфовузол зберігається понад два-три тижні без ознак інфекції, це привід для обов'язкового звернення до лікаря.

При лімфомі Ходжкіна п'ятирічна виживаність на ранніх стадіях (I-II) перевищує 90-95%, а загальний показник п'ятирічної виживаності для всіх стадій становить близько 85%. Багато пацієнтів повністю одужують після завершення лікування та живуть нормальним життям десятиліттями без ознак рецидиву.

Для неходжкінських лімфом прогноз значно варіюється залежно від конкретного типу. 

Агресивні форми, як дифузна великоклітинна В-клітинна лімфома, мають показник п'ятирічної виживаності 60-70%. Лімфома Беркітта, незважаючи на свою агресивність, виліковується у 70-90% випадків при адекватній інтенсивній терапії.

Це залежить від типу захворювання, стадії, обраного протоколу лікування та індивідуальної відповіді організму на терапію. Тривалість лікування може варіюватися від кількох місяців до року і більше.