Мієлома: ранні ознаки, фактори ризику та прогнози

Мієлома - це злоякісне новоутворення, яке розвивається з плазматичних клітин кісткового мозку. 

Ця хвороба спочатку не дає про себе знати, а яскраві прояви помітні лише на запущених стадіях. Тому так важливо записатися до лікаря при перших ознаках. 

Сучасна медицина має ефективні рішення для боротьби з патологією. Тому пацієнти, у яких наявне це захворювання, продовжують вести активний спосіб життя. 

Більше про недугу розкажемо у цій статті. 

Що таке мієлома?

Простими словами, мієлома - онкологічне захворювання, яке виникає, коли імунні клітини (плазматичні клітини), що відповідають за вироблення антитіл, починають безконтрольно розмножуватися. Замість того щоб захищати організм від інфекцій, вони накопичуються в кістковому мозку, витісняють здорові клітини продукують патологічний білок. Саме він і пошкоджує внутрішні органи.

Це захворювання кровотворної системи порушує нормальне утворення лейкоцитів, еритроцитів і тромбоцитів. Надалі це веде до анемії, зниженого імунітету та проблем зі згортанням крові. 

Види мієломи

Кожна з форм цієї онкології крові має свої особливості перебігу та терапії. 

Множинна мієлома

Це найпоширеніший тип хвороби. Основна особливість - наявність численних уражених ділянок в різних частинах кісткового мозку. Якщо мієлома множинна, вона прогресує швидше за інші стани і вимагає негайного звернення до лікаря. Саме цей різновид найчастіше спричиняє переломи, болі в кістках. 

Солітарна плазмоцитома

При солітарній плазмоцитомі наявне тільки одне вогнище хвороби. Така пухлина кісткового мозку локалізується в одній кістці або м’яких тканинах. Вона краще піддається локальному лікуванню за допомогою променевої терапії і має добрий прогноз. Проте, після закінчення лікування пацієнт все одно потребує спостереження. 

Безсимптомна (повільна) мієлома

Це проміжна стадія між доброякісним станом (моноклональною гамапатією) та раком крові в активній стадії. У цьому випадку в організмі присутні аномальні клітини та патологічний білок, але ознаки ураження відсутні. Така форма потребує лише активного спостереження без негайної терапії. 

Вторинна мієлома

Може розвинутися як ускладнення після боротьби з іншими онкологічними захворюваннями. Особливо після тривалої хіміотерапії або опромінення. Злоякісні пухлини, що перебувають в інших місцях, можуть спровокувати розвиток цієї патології. Вторинні форми часто мають більш агресивний перебіг. 

Причини та фактори ризику розвитку онкології

На відміну від інших форм раку, при мієломі причини її виникнення достеменно не встановлені. Проте слід наголосити на факторах, які можуть цьому сприяти. 

• Вік - у людей похилого віку схильність до розвитку захворювання зростає в рази. 
• Стать та етнічна приналежність - чоловіки хворіють частіше за жінок. Представники африканського походження мають вищий ризик розвитку недуги порівняно з європеоїдною популяцією. 
• Генетика - наявність цієї патології у близьких родичів підвищує ймовірність раку у наступних поколінь у 2-3 рази. 
• Моноклональна гамапатія невизначеного значення - стан, при якому патологічний білок присутній в крові, але ознаки хвороби відсутні. 
• Тривале опромінення або робота з радіоактивними матеріалами підвищує ризик виникнення гемобластозу. 
• Ожиріння, метаболічні порушення - створюють сприятливе становище для трансформації здорових клітин у злоякісні пухлини. 

Ранні ознаки множинної мієломи

При мієломі симптоми досить неспецифічні. Тому спочатку людина сприймає їх за ознаки старіння або інших проблем зі здоров’ям. Проте незвичні прояви мають вас насторожити та спонукати звернутися до медичного фахівця.

Ця онкологія зазвичай проявляється так:

• постійна втома або слабкість. Виникають через розвиток анемії, з'являється задишка, шкіра набуває блідого відтінку;
• біль у спині, тазових кістках. Він посилюється при фізичних навантаженнях та не проходить після перебування у стані спокою;
• часті інфекційні хвороби. Це наслідок порушення імунітету, який не виконує своєї захисної функції від бактерій та вірусів;
• підвищене відчуття спраги, часте сечовипускання. Виникає через гіперкальціємію - стан, при якому в організмі підвищується рівень кальцію внаслідок руйнування кісток;
• безпричинна втрата ваги. Онкологічні захворювання часто супроводжуються зниженням ваги, які не обумовлені змінами у харчуванні чи фізичній активності;
• неврологічні прояви - оніміння, слабкість в ногах. Можуть свідчити про розростання пухлини або патологічний перелом хребта.  

Коли звертатися до лікаря

Якщо ви помітили у себе вищезазначені ознаки, радимо не відкладати візит до лікаря. Адже вчасна діагностика та терапія суттєво підвищують ймовірність одужання. 

Зверніться до лікарів медичного центу Oncare у таких випадках:

• Постійний біль у кістках, що триває кілька тижнів і не пов’язаний з травмами. Також якщо больові відчуття не зменшуються після прийому знеболювальних або посилюються вночі. 
• Слабкість, втома навіть після відпочинку. 
• Рецидивуючі інфекції дихальних або сечовивідних шляхів. 
• Підвищена спрага, яка супроводжується нудотою, запорами, сплутаністю свідомості. 
• Будь-які проблеми з нервовою системою - можуть свідчити про компресію спинного мозку. 

Можливі ускладнення хвороби мієлома

Без відповідного лікування хвороба мієлома призводить до ускладнень, які впливають на повсякденне життя. Розглянемо більш детально, що відбувається з організмом людини, якщо цю патологію не лікувати.

1. Переломи кісток - виникають навіть при найменших навантаженнях через вимивання кальцію з кісткових структур. Найбільшу загрозу становлять компресійні переломи хребців. Як наслідок - розвиток паралічу.
2. Ниркова недостатність - патологічний білок, що виробляється аномальними плазматичними клітинами, токсичний для ниркових канальців. Гіперкальціємія та зневоднення також негативно впливають на стан нирок. 
3. Важка анемія провокує постійну втому, задишку, прискорене серцебиття.
4. Наявність патологічного білка згущує кров, роблячи її в’язкою. Це може призводити до кровотеч, головних болей, порушень зору. 
5. Ускладнення з боку нервової системи.
6. Порушення функціонування імунної системи. 

Мієлома діагностика

Для діагностики цього стану онколог призначає комплекс процедур. При мієломній хворобі лабораторна діагностика, біопсія, методи візуалізації дають змогу достовірно підтвердити або спростувати наявність онкології. 

Раннє виявлення цього захворювання суттєво впливає на прогноз та дозволяє розпочати боротьбу до розвитку серйозних ускладнень.

Для діагностики мієломної хвороби аналіз крові обов’язковий. Він показує анемію, зниження рівня тромбоцитів. Біохімічний аналіз надає інформацію про рівень кальцію, креатиніну, альбуміну та загального білка.

Електрофорез білків крові та сечі показує наявність моноклонального білка (М-протеїну), який характерний для мієломи. 

Біопсія - необхідне та дуже інформативне дослідження. Під час процедури лікар тонкою голкою забирає зразок кісткового мозку, зазвичай з тазової кістки. При мієломі відсоток плазматичних клітин перевищує 10% від усіх клітин.

Спеціаліст призначає й візуалізаційні методи діагностики - МРТ, КТ, рентгенографія. Результати обстежень дають змогу оцінити ступінь ураження кісток.

Щоб з’ясувати активні осередки захворювання та прослідкувати реакцію пухлини на лікування, використовують ПЕТ-КТ. 

Мієломна хвороба лікування

На вибір тактики боротьби з хворобою впливають стадії мієломи, вік пацієнта, наявність супутніх захворювань, характеристики конкретної злоякісної пухлини. 

Розглянемо основні напрями сучасної терапії. При мієломі тривалість лікування залежить від відповіді на терапію та може тривати від кількох місяців до років підтримувальної терапії.

Хіміотерапія

Хіміотерапія залишається основою лікування онкологічних хвороб. Лікарі застосовують препарати, що пригнічують швидкий ріст злоякісних клітин. Медикаменти використовують як окремо один від одного, так і в комбінації.  

Таргетна терапія

Цей метод впливає на механізми виживаності пухлинних клітин. Таргетні медикаменти впливають безпосередньо на плазматичні клітини та не шкодять здоровим. 

Імунотерапія

Це новітній спосіб, при якому моноклональні антитіла прицільно атакують специфічні білки на поверхні пухлинних клітин. CAR-T-клітинна терапія — метод, при якому власні Т-лімфоцити пацієнта генетично модифікують для розпізнавання й знищення клітин мієломи. 

Трансплантація стовбурових клітин

Після високодозової хіміотерапії, що знищує як пухлинні, так і нормальні клітини кісткового мозку, пацієнту вводять попередньо зібрані його власні стовбурові клітини. Це відновлює нормальне кровотворення та забезпечує тривалу ремісію.

Променева терапія 

Променева терапія застосовується локально для знищення осередків пухлини в кістках. Особливо це важливо, якщо вони спричиняють біль або загрожують патологічним переломом. Радіохірургія дозволяє прицільно опромінювати поодинокі вогнища з мінімальним ушкодженням навколишніх тканин.

Підтримувальна терапія

При мієломі лікування таким способом передбачає використання препаратів для зміцнення кісток і профілактики переломів, для корекції анемії, профілактики інфекцій. Знеболювальні препарати усувають больовий синдром. 

Лікування раку кісткового мозку підбирається індивідуально, залежно від віку, стадії та стану пацієнта. Для молодих пацієнтів з агресивними формами ефективною може бути інтенсивна терапія з трансплантацією. У той час літні хворі з супутньою патологією потребують м'якших, менш токсичних режимів. Генетичний профіль пухлини також впливає на вибір препаратів — деякі хромосомні аномалії роблять клітини більш чутливими до певних типів терапії.

Прогноз при захворюванні

Завдяки появі нових методів лікування, з мієломою можна жити роками. Середня п'ятирічна виживаність становить близько 55%, проте цей показник варіює від 30% до 80% залежно від стадії, віку, особливостей генетики людини.  

Пацієнти молодше 65 років без значних супутніх захворювань краще переносять інтенсивну терапію та мають вищі шанси на тривалу ремісію. Літні хворі з серцевою, нирковою чи легеневою недостатністю потребують модифікованих схем лікування.

Відповідь на початкову терапію — найдостовірніший показник. Пацієнти, які досягають повної ремісії, живуть значно довше. 

Профілактика і спосіб життя

Специфічної профілактики немає, проте загальні рекомендації щодо запобігання цієї хвороби такі:

• збалансоване харчування та підтримання нормальної ваги тіла
• регулярні фізичні навантаження
• уникнення тривалого контакту зі шкідливими речовинами, токсинами, пестицидами
• регулярні обстеження у лікаря

При встановленому діагнозі дотримуйтесь рекомендацій лікаря щодо прийому медикаментів та контрольних оглядів. 

Підсумки

Мієлома крові - небезпечне онкологічне захворювання. Але при належному лікуванні та своєчасній діагностиці прогноз досить сприятливий. Уважно ставтесь до свого здоров’я, пам’ятайте про візити до лікаря. У медичному центрі Oncare ми робимо все можливе, аби ви жили повноцінним життям.