Пухлини наднирників: сучасний погляд на діагностику та лікування

Наднирники виробляють понад п'ятдесят різних гормонів, необхідних для нормального функціонування організму. Новоутворення в наднирниках часто виявляють випадково, під час обстеження з зовсім інших причин - при комп'ютерній томографії черевної порожнини або ультразвуковому дослідженні нирок.

За статистикою, більшість новоутворень доброякісні й не становлять безпосередньої загрози життю. Проте кожен випадок потребує ретельної оцінки спеціаліста.

Що таке пухлина наднирників і чому вона виникає?

Наднирники - це невеликі залози, які беруть участь у регуляції обміну речовин, артеріального тиску та реакції організму на стрес. Коли клітини починають неконтрольовано ділитися або в тканині з'являються атипові структури, формується новоутворення.

Пухлина наднирника може виникнути з різних причин: генетична схильність, хронічний стрес, порушення обміну речовин, вплив несприятливих екологічних факторів.

Особливість пухлини наднирників полягає в тому, що вона може роками існувати безсимптомно. Розміри наднирників у нормі не перевищують кількох сантиметрів, і невелике утворення просто не викликає відчутних змін у роботі організму. Людина продовжує жити звичайним життям, не підозрюючи про наявність проблеми, поки випадкове обстеження не виявить зміни на знімках.

Які бувають пухлини наднирників?

При виокремленні пухлин наднирників класифікація базується на двох ключових критеріях: гормональній активності та характері росту. 

Гормонально активні утворення виробляють надлишкову кількість одного або кількох гормонів. Наприклад, аденома наднирника, яка продукує кортизол, викликає синдром Кушинга.

Гормонально неактивні новоутворення не впливають на рівень гормонів у крові. Такі утворення можуть бути кістозними порожнинами, наповненими рідиною, або щільними вузлами з різних типів клітин. Кіста наднирника зазвичай не викликає занепокоєння, якщо її розміри невеликі та немає ознак кровотечі всередину порожнини.

Доброякісні пухлини наднирників становлять переважну більшість виявлених новоутворень. Вони ростуть повільно, мають чіткі межі та не поширюються на сусідні тканини. 

Злоякісні утворення зустрічаються значно рідше. Адренокортикальна карцинома - агресивна пухлина, що швидко росте та може метастазувати в інші органи. Метастази в наднирниках можливі при раку легенів, нирок, молочної залози.

Розуміння різниці між типами новоутворень впливає на вибір тактики лікування. Маленька гормонально неактивна аденома може потребувати лише спостереження, тоді як пухлина правого наднирника з ознаками гормональної активності вимагає швидкого втручання.

Пухлини наднирників симптоми

Симптоми хворих наднирників залежать від того, чи виробляє утворення гормони, і якщо так - то які саме. 

Гормонально неактивні пухлини тривалий час залишаються непоміченими. Людина може відчувати лише неспецифічний дискомфорт у поперековій ділянці, який легко сплутати з проблемами хребта або нирок. Збільшені наднирники великих розмірів іноді створюють відчуття тиску в животі або болю з боку.

Зовсім інша ситуація з гормонально активними утвореннями. При надлишковій продукції кортизолу розвивається характерний комплекс ознак: 

• округлі обриси
• багряні смуги на животі, стегнах і плечах 
• шкіра стає тонкою та легко травмується
• набирання ваги в зоні тулуба
• м'язова слабкість
• підвищений артеріальний тиск
• порушення менструального циклу в жінок 

При феохромоцитомі присутні раптові напади серцебиття, пітливості, головного болю, тремор рук. Артеріальний тиск може підскакувати до критичних цифр.

При надлишку альдостерону розвивається синдром Кона. Основні прояви пов'язані з порушенням водно-електролітного балансу: стійке підвищення артеріального тиску, м'язова слабкість через втрату калію, судоми, спрагу. 

Коли варто обстежити наднирники?

Проблеми з наднирниками не завжди проявляються яскраво вираженими симптомами. Проте вам слід пройти обстеження, якщо ви помітили наступні підозрілі прояви:

• Артеріальна гіпертензія в молодому віці (до 40 років). Якщо тиск піднімається вище 180/110 мм рт.ст. і погано контролюється трьома та більше препаратами.
• Несподіване набирання або втрата ваги без очевидних причин.
• Стійка втома, що не минає після відпочинку, зниження працездатності, депресивні стани можуть сигналізувати про порушення функції наднирників. 
• Порушення менструального циклу.
• Поява волосся в нетипових місцях (обличчя, груди)
• Огрубіння голосу.

Якщо при ультразвуковому дослідженні черевної порожнини або комп'ютерній томографії випадково виявлено новоутворення, необхідне подальше обстеження, навіть якщо скарг немає. Якщо у пацієнта є онкологія, при стадіюванні патології часто призначають обстеження наднирників для виключення метастатичного ураження.

Як діагностують пухлини наднирників: сучасні методи

Сучасні аспекти діагностики пухлин наднирників передбачають комплексний підхід, з поєднанням лабораторних та інструментальних методів. 

Перший етап - визначення гормонального статусу. Аналізи крові та сечі виявляють надлишкову продукцію кортизолу, альдостерону, катехоламінів.

Визначення рівня альдостерону та реніну в крові виявляє первинний гіперальдостеронізм. Метанефрини в добовій сечі або плазмі - маркери феохромоцитоми.

Комп'ютерна томографія з контрастуванням показує розміри пухлини, її щільність, характер накопичення.

При оцінці результатів УЗД наднирників норма передбачає відсутність видимих новоутворень, однак ультразвукове дослідження не завжди може виявити невеликі зміни через анатомічні особливості розташування органу.

МРТ надає додаткову інформацію про структуру тканини, особливо корисна при підозрі на феохромоцитому або необхідності оцінити поширеність злоякісного процесу. 

Позитронно-емісійна томографія застосовується в складних діагностичних випадках або при онкологічних захворюваннях для виявлення метастазів. 

Біопсія наднирників виконується рідко, лише в специфічних ситуаціях, оскільки несе ризик ускладнень та не завжди дає однозначну відповідь.

Чого не варто робити при виявленні пухлини наднирника

По-перше, не панікуйте. Виявлення новоутворення не означає автоматично наявність раку або необхідність термінової операції. Не призначайте собі обстеження, не шукайте способи "розсмоктування" пухлини в інтернеті. 

Не ігноруйте проблему. Навіть якщо пухлина невелика та безсимптомна, потрібне спостереження в динаміці. Деякі утворення з часом можуть збільшуватися або змінювати свій характер. 

Самолікування гормональними препаратами категорично заборонене - це може зашкодити природній роботі наднирників та ускладнити подальшу діагностику.

Як лікуються пухлини наднирників?

На підбір лікування впливають: розмір та характер утворення, гормональна активність, вік, загальний стан пацієнта. 

Невеликі гормонально неактивні пухлини діаметром до 3-4 см часто потребують лише спостереження. Пацієнту призначають контрольні обстеження через 3-6 місяців, потім щорічно, щоб відстежити динаміку росту. Якщо аденома наднирників залишається стабільною та не починає виробляти гормони, хірургічне втручання не потрібне.

Медикаментозна корекція застосовується як підготовка до операції або в ситуаціях, коли хірургічне лікування неможливе. При гіперкортицизмі призначають препарати, що блокують синтез кортизолу. Пацієнтам з феохромоцитомою перед операцією необхідна спеціальна підготовка альфа- та бета-блокаторами для стабілізації артеріального тиску та попередження гіпертонічних кризів під час втручання.

При аденомі наднирника лікування хірургічним шляхом показане при гормональній активності, великих розмірах (понад 4 см), швидкому рості або підозрі на злоякісність. Видалення аденоми наднирника часто проводять лапароскопічно - через невеликі проколи черевної стінки.

Для лікування аденоми наднирника операція вимагає від хірурга досвіду та високої кваліфікації. 

Променева терапія використовується рідше, переважно при неоперабельних пухлинах або для контролю метастазів. Після хірургічного видалення новоутворення променеву терапію можуть призначити як ад'ювантне лікування - для знищення можливих залишкових ракових клітин у ложі видаленого утворення. Це актуально, якщо під час операції не вдалося досягти чистих країв резекції. Для лікування променевою терапією запишиться до фахівця медичного центру Oncare.

Сучасні методики стереотаксичної радіотерапії дозволяють точно направити високі дози випромінювання на пухлину, мінімізуючи вплив на здорові тканини печінки, нирок та шлунково-кишкового тракту.

Хіміотерапія призначається при адренокортикальному раку або метастатичних формах захворювання. 

Коли операція при кісті наднирника є необхідною?

Що таке аденома наднирника - це щільне новоутворення із залозистої тканини. А кіста являє собою порожнину з рідиною.

Операція при кісті наднирника необхідна в кількох ситуаціях:

• утворення досягає 5 см і більше, зростає ризик розриву з кровотечею в черевну порожнину
• симптомна кіста, яка викликає біль, здавлює сусідні органи або порушує відтік сечі з нирки
• кровотеча всередину кісти або її інфікування.

Відновлення та спостереження після лікування

Після лапароскопічного видалення аденоми наднирника виписка додому можлива через 2-4 дні. Повернення до звичайної активності відбувається протягом 2-3 тижнів, до інтенсивних фізичних навантажень - через 4-6 тижнів.

Якщо видалено гормонально активне утворення, може знадобитися період адаптації. При синдромі Кушинга відновлення роботи наднирників займає від кількох місяців до року. 

Спостереження після лікування включає: консультації ендокринолога, контроль гормональних показників, обстеження для виключення рецидиву. При видаленні доброякісних утворень прогноз зазвичай сприятливий. 

При злоякісних пухлинах необхідне тривале спостереження з регулярними обстеженнями для виявлення можливого рецидиву або метастазів. 

Профілактика та раннє виявлення пухлин

Специфічної профілактики пухлин наднирників не існує, оскільки точні причини їх виникнення досі не встановлені. Проте можна знизити онкологічний ризик, дотримуючись здорового способу життя: збалансоване харчування, фізична активність, відмова від куріння, обмеження алкоголю, контроль стресу.

Профілактичні ультразвукові дослідження черевної порожнини, що виконуються з інших причин, також можуть стати способом ранньої діагностики.

Підсумки

Пухлини наднирника - це група різноманітних новоутворень. Більшість з них є доброякісними та можуть не потребувати активного лікування, але всі вимагають огляду спеціаліста. 

Успіх лікування залежить від своєчасного звернення до лікаря, повного обстеження та дотримання рекомендацій.